Thursday, December 4th, 2008
- Бути проактивним. Залежити тільки від Ñ?ебе Ñ– Ñ?амому неÑ?ти за Ñ?ебе відповідальніÑ?ть. У випадку, Ñ?кщо Ви говорите “Я повинен” чи “Мій шеф мене нервує” – це означає, що Ви реактивні, тому що Ви позволÑ?те іншим контролювати Ваші емоції. Практивне формулюваннÑ? “Я дозволив Ñ?вому шефу мене роздратувати”. Бути проактивним – приймати рішеннÑ? відноÑ?но Ñ?амого Ñ?ебе.
- Побудувати влаÑ?ні принципи. Потрібно починати Ñ?праву думаючи про Ñ—Ñ— закінченнÑ?. Вам варто побачити ціль, а потім іти до неї. Створити влаÑ?ні цінноÑ?ті Ñ– принципи. Ð?априклад: бути чеÑ?ним/відвертим зі вÑ?іма, виÑ?лухати іншу людину перед тим Ñ?к говорити Ñ?амому.  Можна Ñ?вої ролі на роботі, в колі друзів, Ñ?імї. Варто приймати проактивні рішеннÑ?, на оÑ?нові влаÑ?них цінноÑ?тей, Ñ?кі Ñ” орієнтовані на довгоÑ?троковий результат Ñ– Ñ?кі не викликають негативні відчуттÑ?.
- Ефетивне викориÑ?таннÑ? Ñ?вого чаÑ?у. Виконувати завданнÑ? важливі, але не термінові (комірка 2).Це макÑ?имальне приближеннÑ? до Ñ?аморозвитку Ñ– ефективноÑ?ті,фокуÑ? на довгоÑ?троковий результат. Уникати комірок “3″ Ñ– “4″. Люди, Ñ?кі виконують завданнÑ? з комірки 1 – запуÑ?кають речі з комірки 2, Ñ– Ñ?тають залежниками чаÑ?у.
- ОрієнтуватиÑ?Ñ? на Ñ?півпрацю з людьми компаніÑ?ми на оÑ?нові “win-win”. Ð?е можна вигравати через чужий проіграш. СпівпрацÑ? не неÑ?е довгоÑ?трокового характеру. Програвша Ñ?торона захоче відігратиÑ?Ñ? на наÑ?тупному договорі або взагалі не захоче з Вами кооперувати.
- Ð?ктивне Ñ?луханнÑ?. Спочатку зрозуміти проблеми інших людей, а потім знаходити вирішеннÑ? проблем на оÑ?нові їхніх цінноÑ?тей. Коли Ви Ñ?лухаєте, розумієте, Ñ?півчуваєте – Ви надаєте людині “пÑ?ихологічне повітрÑ?” – відчуттÑ? довіри Ñ– відкритоÑ?ті. Ð?е пропонувати речі, Ñ?кі б зробили Ви у Ñ?воїй Ñ?итуації, можливо в людини інші цінноÑ?ті від Ваших.  Тільки тоді коли людина відчує, що Ви Ñ—Ñ— зрозуміли, Вона захоче почути ВаÑ?. Ð?ктивне Ñ?луханнÑ? надає ширше баченнÑ? Ñ?итуації
- СинергіÑ?. СтвореннÑ? Ñ?инергії на оÑ?новні взаємопорозуміннÑ? Ñ?торін. СтвореннÑ? взаємовигідних рішеннь вналідок активного Ñ?луханнÑ?.
- Ð?аточуваннÑ? навиків. ПоÑ?тійно практикувати звички. ЗайматиÑ?Ñ? Ñ?портом, правильно харчуватиÑ?Ñ? точить звичку 1. Музика, Природа, МедитаціÑ?, Фільми точить Ñ?иÑ?тему цінноÑ?тей. ЧитаннÑ?, пиÑ?ьмова робота, плануваннÑ? точить розум, Ñ?кий розвиває звички 2 Ñ– 3. Соціальне Ñ?тановище, Ñ– Ñ?таратиÑ?Ñ? зрозуміти інших людей Ñ– бачити відноÑ?ини Ñ?к взаємовигідні,побудуваннÑ? креативних шлÑ?хів длÑ? Ñ?твореннÑ? Ñ?инергетики длÑ? вирішеннÑ? проблем розвиває навички 4,5,6.
Sunday, November 9th, 2008
Прочитать книгу можно здеÑ?ÑŒ
Ð?ебольшой отрывок:
Однако целеÑ?ообразнее начать Ñ? раÑ?Ñ?мотрениÑ? пÑ?ихологичеÑ?ких предпоÑ?ылок противоположного Ñ?оÑ?тоÑ?ниÑ? – отказа от поиÑ?ка, потому что Ñ?то Ñ?оÑ?тоÑ?ние гораздо легче воÑ?произвеÑ?ти в Ñ?кÑ?перименте. Определенный тип отказа от поиÑ?ка получил название обученной беÑ?помощноÑ?ти. Ðто важный и интереÑ?ный феномен. Первые иÑ?Ñ?ледованиÑ? были проведены на животных. Их помещали в клетку, через пол которой пропуÑ?кали Ñ?лектричеÑ?кий ток, Ñ?иÑ?тематичеÑ?ки, но Ñ? неравными промежутками времени. Таким образом, животное никогда не могло чувÑ?твовать Ñ?ебÑ? в безопаÑ?ноÑ?ти. Вначале поÑ?ле каждого удара током оно металоÑ?ÑŒ по камере в поиÑ?ках Ñ?паÑ?ениÑ?.
Read the rest of this entry »
Thursday, June 21st, 2007
- «Managers do things right, and leaders do right things»
- Отличие М:енеджера от Л:идера
- М:Ð?дминиÑ?тратор Л:Инноватор
- М:Поручает Л:ВдохновлÑ?ет
- М:Работает по целÑ?м других Л:Работает по Ñ?воим целÑ?м
- М:ОÑ?нова дейÑ?твий — план Л:ОÑ?нова дейÑ?твий — видение перÑ?пективы
- М:ПолагаетÑ?Ñ? на Ñ?иÑ?тему Л:ПолагаетÑ?Ñ? на людей
- М:ИÑ?пользует доводы Л:ИÑ?пользует Ñ?моции
- М:Контролирует Л:ДоверÑ?ет
- М:Поддерживает движение Л:Дает импульÑ? движению
- М:ПрофеÑ?Ñ?ионален Л:ÐнтузиаÑ?Ñ‚
- М:Принимает решениÑ? Л:Превращает решениÑ? в реальноÑ?ть
- М:Делает дело правильно Л:Делает правильное дело
- М:Уважаем Л:Обожаем
Read the rest of this entry »
Friday, April 6th, 2007
- Мы озабочены раÑ?тущей в Ñ?овременном общеÑ?тве тенденцией в оценке людей по «шкале», подразумевающей, например, что… генералы лучше Ñ?олдат;…
- Проанализируем различиÑ? в поведении людей. ЕÑ?ли вам Ñ?войÑ?твенно колебатьÑ?Ñ?, говорить тихо, запинаÑ?Ñ?ÑŒ, отводить взглÑ?д, Ñ?оглашатьÑ?Ñ? Ñ? Ñ?обеÑ?едником даже тогда, когда Ð’Ñ‹ в дейÑ?твительноÑ?ти не разделÑ?ете его взглÑ?дов, еÑ?ли Ð’Ñ‹ цените Ñ?ебÑ? “ниже” окружающих и Ñ?традаете Ñ?ами, чтобы ненароком не огорчить других, ваша манера поведениÑ? — неувереннаÑ?.
- Ð’Ñ‹ можете Ñ?казать: “Ðто вÑ?е хорошо длÑ? тех, кто умеет поÑ?тоÑ?ть за Ñ?ебÑ?, а Ñ? не умею, Ñ? никогда не знаю, что Ñ?делать, что Ñ?казать в таких Ñ?итуациÑ?Ñ…”. ПредÑ?тавьте Ñ?ебе, Ð’Ñ‹ не одиноки в Ñ?воем мнении. Ð?едавнее иÑ?Ñ?ледование показало, что 80 из 100 человек Ñ?оглашаютÑ?Ñ? на выполнение необоÑ?нованного требованиÑ? без возражений! Ð?апример, только один из пÑ?ти человек отказалÑ?Ñ? вывернуть Ñ?вои карманы или открыть Ñ?умку, когда незнакомец Ñ?проÑ?ил, не взÑ?ли ли они нечаÑ?нно кольцо, которое он оÑ?тавил в телефонной будке, в том же Ñ?оотношении люди реагировали, когда транзиÑ?тор был включен на полную мощноÑ?ть одним из членов группы во времÑ? Ñ?дачи пиÑ?ьменных Ñ?кзаменов. МножеÑ?тво (большинÑ?тво?!) людей позволÑ?ÑŽÑ‚ другим унижать Ñ?ебÑ? таким образом. Мы убедилиÑ?ÑŒ, что почти каждый может научитьÑ?Ñ? поÑ?тоÑ?ть за Ñ?ебÑ? должным образом.
Read the rest of this entry »
Wednesday, March 28th, 2007
- ЧаÑ?тное владение СТИМУЛИРУЕТ работу и ответÑ?твенноÑ?ть. ПоÑ?кольку речь идет о Ваших Ñ?обÑ?твенных деньгах, Ð’Ñ‹ вложите в бизнеÑ? макÑ?имум Ñ?нергии и таланта. УÑ?пех завиÑ?ит от вашей Ñ?поÑ?обноÑ?ти принимать правильные решениÑ? и управлÑ?ть обÑ?тоÑ?тельÑ?твами.
- Ð?е тратьте вашу жизнь на поÑ?тоÑ?нные «должен» и «нужно». Ð?аучитеÑ?ÑŒ Ñ?лушать Ñ?ебÑ?. ЗадумайтеÑ?ÑŒ над тем, дейÑ?твительно ли ваши проÑ?ьбы Ñ?оответÑ?твуют вашим желаниÑ?м? Ð?аучитеÑ?ÑŒ уделÑ?ть внимание каждой детали. Ð?е бойтеÑ?ÑŒ попроÑ?ить на работе об укороченном рабочем дне…
Read the rest of this entry »
Wednesday, March 28th, 2007
- Кроме того, на изучение подобной литературы потребуетÑ?Ñ? много времени. Ð? его-то вам и не будет хватать, как только вы начнете заниматьÑ?Ñ? Ñ?обÑ?твенным бизнеÑ?ом при уÑ?ловии ограниченных финанÑ?овых реÑ?урÑ?ов.
- первый бизнеÑ? принеÑ?ет вам прежде вÑ?его опыт, а не деньги. ЕÑ?ли, конечно, Ñ?то ваш первый полноÑ?тью Ñ?амоÑ?тоÑ?тельный бизнеÑ?. Обращаю ваше внимание, что он должен быть по наÑ?тоÑ?щему Ñ?амоÑ?тоÑ?тельным.
- Трудно, очень трудно быÑ?тро Ñ?делать первый бизнеÑ? прибыльным и Ñ?ффективным. Он почти вÑ?егда либо проходит Ñ?тадию баланÑ?ированиÑ? на грани банкротÑ?тва, либо дейÑ?твительно банкротитÑ?Ñ?. Будьте к Ñ?тому готовы. Извлекайте уроки из опыта развитиÑ? бизнеÑ?а, делайте…
Read the rest of this entry »
Wednesday, March 28th, 2007
- «Результат вработе пропорционален Ñ?ознательноÑ?ти в ней», можно утверждать, что Ñ?реднÑ?Ñ? Ñ?ознательноÑ?ть в работе близка к нулю, и результат — тоже. Ð’Ñ€Ñ?д ли кто из наÑ? может точно и аргументировано ответить на вопроÑ?, почему Ñ?егоднÑ? мы занимаемÑ?Ñ? тем, чем мы занимаемÑ?Ñ?, и почему мы Ñ?то делаем именно таким Ñ?поÑ?обом.
- БольшинÑ?тво людей находÑ?Ñ‚Ñ?Ñ? в Ñ?уете шаблонов, Ñ?тереотипов, привычек. И, Ñ? огромной Ñ?короÑ?тью бегаÑ? по замкнутому кругу, не оÑ?тавлÑ?ÑŽÑ‚ ни времени, ни Ñ?ил на повышение Ñ?обÑ?твенной Ñ?ффективноÑ?ти. Человек Ñ?поÑ?обен годами, деÑ?Ñ?тилетиÑ?ми воÑ?производить один и тот же шаблон, Ñ?тереотип, и также…
- …проиÑ?ходит Ñ?то из-за нашей умÑ?твенной леноÑ?ти и нежеланиÑ? отказыватьÑ?Ñ? от привычных, неÑ?ффективных шаблонов и Ñ?тереотипов. Ð?а Ñ?амом деле, мы вÑ?е очень ленивы. Очень легко бывает делать тупую, Ñ‚Ñ?желую физичеÑ?кую или интеллектуальную работу и очень трудно поÑ?мотреть на Ñ?ебÑ? иÑ?Ñ?ледовательÑ?ки.
Read the rest of this entry »
Monday, March 26th, 2007
- Одне правильне запитаннÑ?, поÑ?тавлене вчаÑ?но, може змінити напрÑ?мок нашого життÑ?. Ð?ле Ñ?лід завжди пам’Ñ?тати, що Ñ?кіÑ?ть тих запитань, Ñ?кі ми задаємо Ñ?амі Ñ?обі, Ñ” Ð?Ð?ДЗВИЧÐ?ЙÐ?О важливою.
- РелевантніÑ?ть – це одна з тих речей, Ñ?ка дозволÑ?Ñ” іншим краще Ñ?приймати ваÑ? та ваші повідомленнÑ?. Щоб уÑ?відомити важливіÑ?ть цього твердженнÑ?, проÑ?то дайте відповідь на запитаннÑ?: „Як довго ви продовжуватимете розмову на тему, Ñ?ка
- Як кажуть, в результаті кожної Ñ?воєї дії ви або доÑ?Ñ?гаєте уÑ?піху, або Ð?Ð?ВЧÐ?ЄТЕСЬ.
Read the rest of this entry »
Monday, March 26th, 2007
- Почти вÑ?е люди в то или иное времÑ? думают о Ñ?уициде…
- Длительное злоупотребление алкоголем Ñ?поÑ?обÑ?твует уÑ?илению депреÑ?Ñ?ии, чувÑ?тва вины и пÑ?ихичеÑ?кой боли, которые,как извеÑ?тно, чаÑ?то предшеÑ?твуют Ñ?уициду. ПьÑ?ницы нередко чувÑ?твуют Ñ?ебÑ? лишенными любви окружающих. Они выпивают длÑ? того, чтобы…
- МИФ: «Те, кто говорÑ?Ñ‚ о Ñ?амоубийÑ?тве, редко предпринимают такую попытку или Ñ?овершают его».
Read the rest of this entry »
Monday, March 26th, 2007
- Ð?о книга, что вы держите в руках, — инаÑ?. Ðто книга о маркетинге и продаже Ñ?амого Ñ?ебÑ?. Многие люди не изучали такие бизнеÑ?-диÑ?циплины, как маркетинг и продажи. Они могут быть Ñ?тудентами; Ñ?пециалиÑ?тами в Ñ?фере производÑ?тва; бухгалтерами или юриÑ?тами; иÑ?Ñ?ледователÑ?ми или профеÑ?Ñ?ионалами по работе
- Ð’Ñ?е нежданные и Ñ?тандартные резюме поÑ?тупают из входÑ?щей корреÑ?понденции прÑ?мо в муÑ?орную корзину. Ð’ ответ на некоторые ваши поÑ?ланиÑ? вы можете получить пиÑ?ьмо-отказ, напиÑ?анное в Ñ?оответÑ?твующей форме. Ð?о большинÑ?тво резюме оÑ?таетÑ?Ñ? без вниманиÑ?.
- Ð’ резюме без Ñ?опроводительного пиÑ?ьма заворачивают отходы. ОÑ?новнаÑ? чаÑ?ть прÑ?мой корреÑ?понденции подобного рода попадает в урну где-то по дороге от почтового Ñ?щика к офиÑ?у. Ð’Ñ?е нежданные и Ñ?тандартные резюме поÑ?тупают из входÑ?щей корреÑ?понденции прÑ?мо в муÑ?орную корзину.
Read the rest of this entry »